Консультація «Дитяча впертість»

У віці трьох-чотирьох років батьки виявляють у своїх діток ознаки впертості, які свідчать про якісь внутрішні протиріччя.

Взагалі діти починають впиратися і проявляти свій характер ще з одного року, але до трьох років ці риси розвиваються сильніше і приймають новий вигляд.

Як же батькам впорається з дитячим впертістю? Реагувати на нього або краще ігнорувати? Напевно, в кожному конкретному випадку потрібно, насамперед, враховувати особливості дитини. Якщо однорічна дитина сперечається тільки з матір’ю, то вже трирічний починає сперечатися навіть з самим собою. Дитина спочатку думає, на що йому вирішиться, а потім, прийнявши якесь рішення, відразу ж його змінює. Він починає вести себе так, ніби їм постійно командують, хоча насправді все по-іншому. Дитина вимагає, щоб все робилося саме так, як йому хочеться, і тільки за відомим йому порядку, а якщо хтось намагається цьому заперечити, він починає злитися. Сказати конкретно, що потрібно робити так і ніяк інакше не можна, адже кожна дитина індивідуальна, вимагає відповідного підходу. Це як знати, що створення сайтів, дуже важливо для вирішення якихось питань, і в той же час можна застосувати якийсь інший метод.

Напевно, у віці трьох-чотирьох років природа дитини така, що вимагає від нього приймати власні рішення і чинити опір тиску і впливу з боку. Виходить, що дитина перебуває в постійному напруженні, тому що не має певного досвіду і, особливо, якщо його батьки рішучі і люблять командувати. Схожий період в житті дитини буває також у віці шести-дев’яти років, коли він намагається позбавитися від батьківської опіки і вести себе так, як хочеться йому. В цей період він стає не в міру образливий і неспокійний.
Власне кажучи, вік від трьох до чотирьох років є важким, але батьки повинні враховувати це і намагатися поменше втручатися в справи дитини, поменше його підганяти. До дитини потрібно знайти підхід, адже навіть створення інтернет магазина вимагає певної технології розробки. Якщо дитина хоче – нехай сам одягається, сам управляється за столом і сам, по своїй волі, йде, коли наївся. Коли приходить час сну, прогулянки або повернення додому – постарайтеся, щоб обійшлося без проблем і суперечок, відволікайте його розмовами. І не впадайте у відчай через всіх цих негараздів – далі все піде набагато легше.

Розвиток уяви у дітей 5 – 6 років

Актуальність теми

Уява - особлива форма людської психіки, що складається окремо від інших психічних процесів і разом з тим, що займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю.

Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації та виконувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій.

Завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність і управляє ним. Майже вся людська матеріальна і духовна культура є продуктом уяви і творчості людей.

Уява виводить людину за межі його миттєвого існування, нагадує йому про минуле , відкриває майбутнє.

Уява - дуже важлива річ для людини і дитини особливо, і розвивати його треба з дитинства. Пробуйте разом з дитиною складати вірші, казки. Придумуйте імена всім іграшок і навіть намальованим дитиною дівчаткам, котиків, солдатикам.

Також можна відразу придумати сюжет, казку з цього малюнку разом. Або розмальовані весь альбом, придумуючи історію. Вийде цілий саморобний комікс, мультфільм чи книжка. Їх можна буде показати друзям, знайомим чи зберегти на пам'ять, для дітей і онуків. Способів розвивати уяву безліч. Головне щоб було бажання, і працювала фантазія!

ЧАРІВНІ ОКУЛЯРИ
Мета:  розвиток уяви; опанування поняття часу.
Матеріал:   оправа окулярів без скла або саморобна маска з паперу.
Хід  гри
Ведучий розповідає про пори року, як вони впливають на природу, тварин, людей. Потім говорить: «От чарівні окуляри, вони показують майбутнє. За три місяці, коли прийде весна, ми подивимося крізь них, і що ми побачимо?..» (літо). І т. ін.

ЧАРІВНІ ЛЯПКИ
Мета: розвиток уяви; опанування різних форм предметів.
Матеріал:  заготовлюються макети кольорових ляпок різної форми.
Хід гри
Ведучий показує ляпки й просить сказати, скільки предметів дитина бачить у ляпці та які. Діти по черзі відповідають. Перемагає той, хто назвав побачені предмети останнім.
Ведучому краще записувати відповіді, щоб діти не повторювалися.

СКРИНЬКА З КАЗКОЮ
Мета:  розвиток фантазії, зв'язного мовлення, творчого мислення. 
Матеріал:   8—10 різних фігурок, коробочка.
Хід гри
Ведучий пропонує виймати довільно фігурки з коробки. Треба вигадувати, ким або чим цей предмет буде в казці. Після того як перший гравець сказав 2—3 речення, наступний виймає інший предмет і продовжує розповідь. Коли історія закінчилася, предмети збирають разом, і починається нова історія. Важливо, щоб кожного разу вийшла закінчена історія та щоб дитина в різних ситуаціях вигадувала різні варіанти дій із тим самим предметом.

ЧАРІВНА ТРУБА
Мета:  засвоєння дитиною протилежних якостей предметів; розвиток пізнавальної функції, уяви. 
Матеріал:   журнал або аркуш паперу, згорнутий у трубочку.
Хід гри
Ведучий показує «чарівну трубу» і говорить, що якщо подивитися крізь неї на предмет, то він змінить свої властивості на протилежні. Ведучий просить малюків подивитися крізь трубу на предмети й розповісти, як вони змінилися.

ДОПОМОЖИ КОЛОБКУ
Мета:  розвиток   пізнавальної   уяви,   творчого   мислення, пам'яті, мовлення; визначення послідовності подій.
Матеріал:  картки із сюжетом із казки «Колобок» (виготовляють із двох книжок-маляток — по картці на кожний сюжет).
Хід гри
Ведучий нагадує дитині казку про Колобка, показує картки. Потім картинки змішують, дитина витягує кожну з них і продовжує розповідь із того місця, якому відповідає картинка.
Якщо дитина впоралася із завданням, запропонуйте їй розповісти казку в зворотному порядку, начебто плівка прокрутилася назад. Якщо є можливість, покажіть на відеомагнітофоні, що це означає.

ПОГРАЄМО В РІПКУ
Мета: розвиток мовлення й уяви; навчання символічного обігравання сюжету; колірне позначення героїв казки; засвоєння понять «більший — менший», послідовності подій. 
Матеріал: кружечки: жовтий (ріпка), зелений (бабка), коричневий (дід), червоний (онучка), чорний (Жучка), білий (кішка), сірий (мишка).
Хід  гри
Ведучий розповідає казку-плутанину. Починає з «Ріпки», включає персонажі з інших казок. Дитина зауважує помилки та в результаті переказує «Ріпку».
Спочатку можна дозволяти користуватися картинками-підказками. Коли дитина відповіла, попросіть її вигадати яку-небудь казку з цими новими персонажами. Діти, які успішно впоралися із завданням, вигадують історії з двох-трьох речень, помічають майже всі помилки.

ДОПОМОЖИ КОЛОБКУ
Мета: виховання добрих почуттів, розвиток уяви, творчого мислення, зв'язного мовлення.
Матеріал: казка «Колобок», картки, виготовлені з двох книжок-маляток, різнокольорові кружечки: жовтий (Колобок), сірий (вовк), білий (заєць), коричневий (ведмідь), оранжевий (лисиця).
Хід гри
Ведучий просить дітей нагадати йому казку про Колобка, використовуючи картинки або різнокольорові кружечки. Попросіть малюків подумати, як можна врятувати Колобка. Нехай діти вигадають, що буде з Колобком, якщо він урятується від лисиці, із ким він товаришуватиме, де буде його будинок. Ці та інші запитання допоможуть малюкам вигадати цікаву історію.

ПОГРАЄМО В ТЕАТР
Мета:  навчання дитини драматизації текстів, уміння виразно відтворювати образ героя.
Матеріал: текст казки «Колобок», кружечки різних кольорів, що позначають героїв казки: жовтий (Колобок), зелений (бабуся), оранжевий (лисиця), білий (заєць), коричневий (ведмідь), вирізаний із паперу будиночок, атрибути костюмів (капелюхи, маски) для персонажів, завіса або ширма.
Хід гри
Бажано, щоб у цю гру грали всі члени родини: чим більше учасників, тим краще. Ведучий пропонує пограти в казку «Колобок». Дитина, спираючись на атрибути казки, або самостійно згадує, хто діяв у казці, і знаходить кожному героєві відповідний кружечок.
Потім дитина розподіляє ролі серед членів родини та вручає кожному відповідний кружечок (хтось із членів родини буде виконувати кілька ролей, дитині доручають роль Колобка).
Потім разом із дитиною розмічають простір ігрового майданчика: домовляються, де буде будиночок бабусі й дідуся, де Колобок зустрічатиметься з іншими героями казки.
Перед грою ведучий просить дитину підказати, як мають грати ролі всі учасники, щоб бути схожими на персонажів казки. Підкажіть дитині, що це можуть бути особливі рухи (незграбний великий ведмідь), високий або низький голос, метушлива, або розмірена, або незграбна хода.
Герої займають свої місця й починають грати казку.
Ваша дитина добре впорається з грою, якщо в 4—5 років вона легко розмічає ігровий майданчик, може описати двох-трьох героїв. Якщо в дитини не все виходить, розіграйте інші казки з нашої книги («Ріпка» , «Маша й три ведмеді», «Вовк і семеро козенят»), повторіть «Колобок» за один-два тижні.

СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД
Мета:  розвиток мовлення, уяви, творчого мислення, освоєння понять «більший — менший — ще менший».
Матеріал: казка «Три ведмеді», кружечки, що позначають ведмедів (коричневі, різних розмірів), червоний кружечок (дівчинка).
Хід  гри
Ведучий згадує з дитиною казку, використовуючи картинки.
Попросіть дитину вигадати «казку навпаки»: ведмеді заблукали й потрапили до дівчинки. Що вони стали б робити, як повелися? Ведучий пропонує за допомогою кружечків розіграти нову казку.

«Розвиток зв’язного мовлення дошкільників»

У міру дорослішання дитини батьки турбуються про розвиток її творчого потенціалу, мислення, логіки і часом упускають таку не менш важливу деталь, як розвиток зв'язного мовлення. Часто батьки вважають, що діти, спостерігаючи за ними, самостійно навчаться складно формулювати свої думки. Але це не так, дитині потрібно допомагати встановлювати логічні зв'язки у власному мовленні. Для цього існує безліч  вправ, про які ми Вам розповімо.

Що таке зв'язне мовлення?

Зв'язне мовлення – це вміння дитини висловлювати свої думки жваво, послідовно, без відволікання на зайві деталі. Основні види зв'язного мовлення – це монологічне і діалогічне.

У діалозі речення є односкладовими, вони наповнені інтонаціями і вигуками. У діалозі важливо вміння швидко і точно формулювати свої питання і давати відповіді на поставлені питання співрозмовника.

У промові монологічного типу дитині необхідно говорити образно, емоційно і при цьому думки мають бути зосередженими без відволікання на деталі.

Формування зв'язного мовлення у дошкільників

Методика розвитку зв'язного мовлення включає в себе не лише навчання дитини навичкам логічного викладу власних думок, а й поповненню її словникового запасу.

Основними засобами розвитку зв'язного мовлення є:

• казки;

• дидактичні ігри;

• театралізовані ігри.

На заняттях з дитиною можна використовувати засоби найбільш доречні  для її  віку та інтересів або ж комбінувати їх.

ШАНОВНІ БАТЬКИ! ПРОПОНУЄМО ВАШІЙ УВАЗІ ДЕЯКІ ІГРИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

«Розкажи, який?»

Дитині демонструється предмет або іграшка, і вона повинна описати його. Наприклад:

• м'яч – великий, гумовий червоний, легкий;

• огірок – довгий, зелений, хрусткий. 

Якщо дитина ще маленька і самостійно описати предмет не може, їй необхідно допомогти. У перший раз батьки можуть самостійно описувати предмет, а дитина повторювати за дорослим.

«Опиши іграшку»

Поступово вправи можна ускладнювати, додаючи нові ознаки предметів і розширюючи їх.

Перед дитиною слід поставити кілька іграшок тварин і описати їх.

1. Лисиця – це тварина, яка живе в лісі. У лисиці руда шерсть і довгий хвіст. Вона їсть інших дрібних тварин.

2. Заєць – це невелика тварина, яке стрибає. Він любить морквину. У зайця довгі вуха і дуже маленький хвостик.

«Вгадай хто?»

Сховавши іграшку або предмет за спиною, мама описує його дитині. За описом дитина повинна вгадати, про який саме предмет йде мова. Потім загадку складає дитина, а мама відгадує.

«Порівняння»

Перед дитиною необхідно поставити кілька іграшок тварин, ляльок або машин. Після цього їй дається завдання порівняти їх.

Наприклад:

• ведмедик ричить голосно, а у мишки тоненький голос;

• у ляльки Оксани волосся руде, а у ляльки Марійки світле;

• у вантажівки колеса великі, а у легкової машинки маленькі.